Рекс

За ARBA, рекса публічно показали на Паризькій міжнародній виставці 1924 року й того ж року Джон Фер та Альфред Циммерман імпортували тварин до США. Це підтверджує французьке походження та міжнародний етап, але не означає, що стандарти всіх країн виникли одночасно.

ARBA встановлює максимум 4,76 кг і називає коротку густу плюшеву шерсть визначальною ознакою. Колір, густоту, текстуру й тип тіла оцінюють за чинним стандартом; м’яка або хвиляста шерсть без походження не підтверджує породу.

Рексів часто вважають урівноваженими, однак поведінка залежить від конкретної тварини, поводження, болю, гормонів і середовища. Потрібні простір для бігу й вертикальної стійки, схованки, пошук корму, неслизька опора та контакт із сумісним кролем.

Постійно давайте відповідне трав’яне сіно й свіжу воду, доповнюйте раціон зеленню та дозованим повнораціонним кормом за віком і кондицією. Під час линяння вичісуйте делікатно, а місця відпочинку тримайте сухими, чистими й м’яко підтримувальними.

MSD окремо згадує виразковий пододерматит у рексів, але ризик залежить також від тиску, травм, вологи, гігієни, ваги та підлоги. Регулярно оглядайте підошви, кігті, ходу, різці, апетит і кал; рани, почервоніння або відмова від їжі потребують швидкого ветеринарного огляду.

Відбирайте за здоровими лапами й рухами, зубами та диханням, стабільною поведінкою, кондицією і відповідною стандарту шерстю без шкоди добробуту. Фіксуйте походження, парування, окроли, живих і мертвонароджених кроленят, ріст, дорослу вагу, ураження лап, стоматологічні знахідки й довголіття.

• Не змішуйте записи рекса й міні-рекса.
• Повторні проблеми лап або зубів спочатку має оцінити ветеринар.
• Порівнюйте продуктивність лише за однакових умов утримання.