Англійський баран

ARBA відносить English Lop до початку XIX століття, згадує популярність у вікторіанській Британії та його роль у створенні French Lop і Mini Lop. Точні дати без надійного джерела додавати не слід.

Породу визначають дуже довгі звислі вуха та особливий тип тіла. Публічна ARBA не встановлює максимуму дорослим; розмах, ширину, баланс і віковий клас оцінюють лише за актуальним стандартом.

ARBA описує спокійну породу, але поведінку формують біль, поводження й середовище. Потрібні вільні неслизькі маршрути, великі схованки та розташування мисок, за якого вуха не затискаються й не мокнуть.

Давайте постійно сіно й воду, відповідну зелень та дозований повнораціонний корм. Щодня оглядайте обидві поверхні й краї вух, кігті, підошви, очі, зуби, апетит і кал; підтримуйте суху чисту підстилку.

Висловухість пов’язана з вищим груповим ризиком хвороб вух, а надзвичайно довгі вушні раковини можуть травмуватися й забруднюватися. Трясіння головою, свербіж, рани, набряк, запах, виділення, біль або зміна слуху потребують ветеринара.

Розводьте лише тварин із цілими вухами, здоровими проходами, функціональним рухом, нормальними зубами й диханням. Записуйте розміри вух разом із травмами, інфекціями, слухом, стоматологією та довголіттям.

• Для вимірів використовуйте чинний повний стандарт.
• Не розводьте невирішені повторні травми або хвороби вух.
• Проєктуйте житло до формування дорослих вух.