Термонська біла

Термонська біла сформувалася в сільській місцевості навколо Дендермонде в Бельгії. Наприкінці XIX століття звідти масово вивозили до Англії кролів на забій. Білі та блакитні однобарвні шкурки коштували дорого, тому місцеві робітничі родини стали масово відбирати однобарвних тварин серед місцевих кролів.

Які саме породи брали участь у формуванні термонської білої, достеменно невідомо. Джерела наводять чотири різні версії, а фламандський реєстр прямо застерігає, що переказів багато. Поширена в інтернеті дата «близько 1920 року» не має підтвердження в авторитетних публікаціях. Перша надійно датована подія сталася значно пізніше: 1977 року перших кролів завезли на станцію Інституту зоотехніки в польському Хожелуві.

• Фламандський реєстр спадщини називає вимерлого білого з Тервюрена, білого беверена або фландра.
• Італійський сільськогосподарський атлас виводить породу від фландра.
• Польські наукові праці вказують на бельгійських білих кролів. У польському племінному обліку це окрема порода, не тотожна бельгійському білому велетню.

Термонська біла має лише альбінотичне забарвлення: чисто-білу шерсть і рубіново-червоні очі зі світлою райдужкою. Описи не збігаються лише щодо кольору кігтів: італійський атлас вимагає білих, а польський опис допускає білі або тілесного кольору. Шерсть середньої довжини, доволі густа й шовковиста, з добре розвиненим підшерстком; довжина остьового волосу — близько 3 см.

У самки голова довга й витончена, у самця — кругліша; надто кругла та масивна голова у самки вважається незначною вадою. Вуха великі, міцні, із заокругленими кінцями, завдовжки 13,5–15 см і розходяться угорі літерою V; у польських джерелах трапляється також діапазон 13–15 см. Тулуб довгий, з плавно висхідною лінією спини, широкими грудьми, добре виповненою задньою частиною та округлим крупом. У самців підгруддя не допускається; у самок після першого року може бути лише невелике.

• Серйозні вади: очі не рубінового кольору; будь-яке кольорове волосся; вуха довші за 15 см, висячі або з заломами; закороткий тулуб; надмірна вага; груба або надто вовниста шерсть; зубні аномалії.
• Незначні вади: задовге волосся, грубий кістяк, закоротка голова, а також надто кругла й масивна голова у самки.

Європейський стандарт зараховує термонську білу до середніх порід і встановлює межі 4,0–5,5 кг. Бажана вага самця — 4,5–5,0 кг, самки — 4,0–5,5 кг. Фламандський реєстр називає середню вагу дорослої тварини — близько 4,5 кг. Польський стандарт допускає ширший діапазон — 3,5–5,7 кг для тварин віком від восьми місяців.

У багатьох англомовних джерелах породу називають великою. Це не суперечить цифрам: за ваговою класифікацією MSD Veterinary Manual діапазон породи охоплює верхню частину середньої категорії (2,7–4,1 кг), усю велику (4,1–5,0 кг) і початок велетенської (понад 5,0 кг). У нашому каталозі вона позначена як велика заради єдиної класифікації, але сам породний стандарт відносить її до середніх. Вихід за верхню межу ваги вважається серйозною вадою.

Найновіші перевірені дані походять з Польщі. У 2024 році національний племінний облік охопив 383 окоти: народилося 2900 кроленят, а 2229 виростили до облікового віку. У середньому це 7,6 народжених і 5,8 вирощених кроленяти на окіт; частка вирощених становила 76,9%. У 2023 році на окіт також припадало 7,6 народжених, але лише 5,2 вирощених кроленяти — 69,1%. Середній показник для всіх порід, облікованих у Польщі 2024 року, становив 6,7 народжених і 5,6 вирощених кроленяти, або 83,3%. Отже, термонська біла має більше народжених кроленят на окіт, але меншу частку вирощених.

За даними 2016 року, на одну самку за рік припадало в середньому 2,9 окоту, 21,2 народженого та 18,2 вирощеного кроленяти. Для всіх облікованих порід середні показники становили 1,8 окоту та 11,0 народженого кроленяти. Результативними були близько 80% парувань упродовж року. Коефіцієнт молочності самок зростав з 3,51 після першого окоту до 3,72 після п’ятого. Норма стандарту — 8–10 кроленят у гнізді — вища за всі опубліковані середні показники.

Найкраще виміряна господарська ознака породи — темп росту. Середня жива вага становила 612 г у 28 днів, 909 г у 35 днів і 2587 г у 90 днів. Інше дослідження зафіксувало 2600 г у 93 дні та середньодобовий приріст 32,48 г. У тому самому досліді термонська біла росла швидше за аляску, велику шиншилу, каліфорнійську та новозеландську білу.

Показники тушки були менш однозначними. Забійний вихід становив 59,7%. Середня вага тушки — 1155 г; у її складі було 76,3% м’яса, 15,9% кісток і 7,2% жиру. Попри швидкий ріст, тушки термонських білих були найлегшими в досліді; нижчий забійний вихід мали лише новозеландська біла та синтетична лінія. Водночас м’ясо містило 22,6% білка — найбільше серед досліджених порід — і 4,9% жиру. Серед порід середнього розміру воно було найтемнішим і мало найщільнішу текстуру.

• 612 г у 28 днів, 909 г у 35 днів, 2587 г у 90 днів.
• Забійний вихід 59,7%; тушка 1155 г — 76,3% м’яса, 15,9% кістки, 7,2% жиру.
• 22,6% білка і 4,9% жиру в м’ясі — найвищий вміст білка в тому досліді.

Характер термонської білої описує лише одне прийнятне джерело. Фламандський реєстр живої спадщини називає цих кролів спокійними та надійними. Оскільки інших перевірених даних немає, це лише загальний орієнтир, а не гарантована властивість кожної тварини. На поведінку конкретного кроля більше впливають його попередній досвід, умови утримання, біль і страх, ніж сама назва породи.

Той самий реєстр не називає якихось особливих вимог до утримання. Однак житло має відповідати розміру кроля вагою 4–5 кг. Тварина повинна мати змогу випрямитися на задніх лапах, повністю витягнутися, сховатися та вільно рухатися. Потрібні також сухе місце для відпочинку і вентиляція, яка видаляє вологу та аміак, але не створює постійного протягу. Вгодованість оцінюйте за станом тіла на дотик, а не лише за цифрою на вагах.

Британська рада кролівництва (BRC) згадує Blanc de Termonde серед рідкісних варіантів порід у секції хутрових кролів. Однак цей перелік наведено як приклади, а не як повний реєстр. BRC також не оприлюднила окремого стандарту з межами ваги чи шкалою оцінювання. Тому цей запис підтверджує лише статус рідкісної породи. Американська асоціація кролівників (ARBA) термонську білу не визнає: назв Termonde і Dendermonde немає в переліку визнаних порід.

Фламандський реєстр вважає породу рідкісною і в сучасній Фландрії, а італійський атлас зазначає, що знайти її нині дуже важко. Найповнішу статистику публікує Польща. У 2024 році під офіційним племінним наглядом перебувало 6 стад і 153 самки; у 2023-му — 5 стад і 148 самок. Кількість стад зросла, але чисельність самок залишилася нижчою, ніж 2016 року, коли в 4 господарствах обліковували 207 самок.

Коли популяція нечисленна, точний індивідуальний облік особливо важливий. Зважуйте молодняк в однаковому віці, щоб результати можна було порівнювати з опублікованими даними. Для кожного окоту окремо записуйте кількість народжених і вирощених кроленят. Під час племінного відбору перевіряйте колір очей, довжину та поставу вух, а також наявність кольорового волосся. Нерубінові очі, вуха понад 15 см і кольорове волосся — серйозні вади, які в малому стаді можуть швидко закріпитися.

• Зважуйте молодняк у 28, 35 і 90 днів; опубліковані орієнтири — 612, 909 і 2587 г відповідно.
• Записуйте кількість народжених і вирощених кроленят окремо: нижча частка вирощених кроленят — слабке місце породи в опублікованих даних.
• Під час кожного племінного відбору фіксуйте довжину вух, колір очей і наявність кольорового волосся.
• Порівнюйте кількість окотів на самку за рік з опублікованим показником 2,9.